Фани та боти Шарія влаштовують цькування, якщо показати його проросійськість. Як це працює

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 4623 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 26/02/2020Дата публікації

Після того, як вийшла колонка, в якій я доводила, що Шарій - проросійський блогер, на мене налетіли його боти і реальні прихильники. Ціль - дискредитувати сказане або написане. Причому, відразу й за всіма фронтами - фактами, висновками, особистістю автора. Щоб потім тикати і казати - “фу-фу-фу, тут же все не просто не так, а ще й гидотно. Для цього обрано достатньо зрозумілий та ефективний спосіб - “гопник-стайл”. Через три години після публікації посту почали надходити погрози в особисті повідомлення. 

Авторка: Оксана Мороз, засновниця ініціативи "Як не стати овочем", авторка книги "Нація овочів? Як інформація змінює мислення та поведінку українців"

Феномен блогера Анатолія Шарія присутній в українському інформаційному просторі давно. Ставлення до нього розділяє людей на три умовні табори:

1. Ті, хто вважає Шарія проросійським блогером. Для них це настільки ж очевидно, як те, що Росія розпочала війну.

2. Ті, хто фанатіє від Шарія, бо він ріже правду-матку, бо він популярний і крутий мужик. 

3. Ті, кому імпонують відео та манера Шарія, проте вони сумніваються. Але більше схильні вірити. І причина тут не стільки в тому, що він переконливий, як у тому, що є надто мало простої інформації щодо того, чому він бреше.

Російський пропагандист Шарій

Звісно, є й четвертий табір - люди, які про Шарія нічого не чули. Проте, поки вони не здогадуються про його існування, Шарій думає про них і підбирає ключі. Чого тільки варта бурхлива діяльність з відкриттям партійних осередків по всій Україні та масовим набором в них людей. Нагадаю, і без них він отримав на Парламентських виборах-2019 голоси 327 152 українців.

 

У Шарія є дві армії прихильників - реальна й віртуальна. Першою він прикривається, друга його видає. На цьому тижні вийшла моя колонка про те, як можна розгледіти ботів Шарія та як вони вказують на російський слід.

Це запустило славнозвісний процес “захисту-нападу Шарія” і дало чудову можливість побачити роботу його зсередини. Перед тим як її описати, зроблю важливу ремарку.

Шарій працює методами гопників, створюючи масовий психологічний тиск. Він досконало володіє цією технологією та добре її тиражує. Це одна з основних причин, чому переважна більшість журналістів та блогерів воліють обходити його десятою дорогою, розуміючи, що ризикують стати об'єктом такого цькування. Незважаючи на те, що всі все розуміють, в інформаційному полі дуже мало інформації, яка наочно ілюструє маніпуляції Шарія.

Як працює захист Шарія (він же напад). Ціль - дискредитувати сказане або написане. Причому, відразу й за всіма фронтами - фактами, висновками, особистістю автора. Щоб потім тикати і казати - “фу-фу-фу, тут же все не просто не так, а ще й гидотно”. Для цього обрано достатньо зрозумілий та ефективний спосіб - “гопник-стайл”. 

По-перше, він досить зрозумілий для реальних фанів. По-друге, ефектно виконує поставлену ціль. Ось деякі приклади меседжів.

Технічна сторона цькування організована професійно та працює злагоджено. 

Все почалося з того, що 25.02.2020 об 11:00 була опублікована моя колонка на “Українській правді”. Десь до 15:00 все було спокійно. 

А от о 15-16:00 все почалося. Мій Facebook-профіль внесли в медіа-карту та сказали “фас” ботруму. Вони спочатку були дезорієнтовані, оскільки на сторінці ще не було тематичного допису. А до поста тижневої давнини з сюжетом “Телебачення Торонто” “Що не так з Шарієм?” вони не догортали. Тому дозу “компліментів” отримали всі свіжі пости.

Орієнтовно в цей час Анатолій Шарій опублікував відео з розбором колонки. Тут все класично:

- дискредитувати джерело публікації, тобто “Українську правду”;

- висміяти кожне твердження та факти в колонці;

- висміяти автора;

- закінчити на пафосній ноті, що з Шарієм всі борються. 

Насправді, мені вдалося пригадати аж три більш-менш грунтовні аналізи його персони на предмет маніпулятивності - від Українського мілітарного порталу, від Телебачення Торонто та від Сергія Стерненка

О 19:00 я опублікувала пост з міні-аналізом попередніх зусиль бото-фанів Шарія. Вони були втішені появою тематичного допису й сконцентрувалися на ньому. 

Тут змішалися фани з ботами, боти з фанами. Вони несли сказані в відео меседжі, масово продукуючи коментарі в руслі:

- дзеркальної аргументації щодо фактів, які я вказувала в матеріалі. Тобто, якщо на біле з іронічною посмішкою чи матюками сказати, що це чорне, то воно таким повинно стати;

- максимально бити словом нижче пояса;

- пробувати залякувати та принижувати автора, паралельно звеличуючи Шарія;

- перекручувати всі факти і доводити їх до абсурду.

Паралельно до мене були представлені кілька “персональних фанатів”, які відстежували кожен коментар проти Шарія і накидувались на людину за тією ж схемою, що й на мене. Ось один з таких акаунтів:

Паралельно з коментуванням, частина акаунтів чомусь вирішила надіслати запит на додавання мені в друзі. Досі не зрозуміла, на що це було розраховано. 

Далі наступив етап “поставимо ха-ха під попередніми постами”. Напевне, це мало їх дискредитувати. Потім позакидали в коментарі під інші пости посилання на відео-відповідь Шарія.

Через три години після публікації посту почали надходити погрози в особисті повідомлення. 

Така увага до матеріалу з першим базовим аналізом “популярності” Шарія від самого винуватця дивує. Звісно, постійно потрібно вказувати на вагу власної персони через підкреслення надмірної негативної уваги від опонентів. Образ жертви-правдолюбця краще допомагає мобілізувати прихильників. 

Проте, для чого ж так оперативно публікувати відео-відповідь? Я ж не Майкл Щур, мій поточний вплив на інформаційне поле на порядок менший. Чи питання не в медійній вазі колонки, а в її темі, яка зачепила за живе?

Чому аналізувати Шарія важливо? Шарій - це збірний образ проросійського блогера. Хрестоматійний приклад, один з найкращих та найефективніших продуктів російської пропаганди. Такий собі свій хлопець, який за правду. Який по-простому всім все розтлумачить. Розтлумачить так, як треба йому, а не так, як є насправді. Дуже ілюстративно це показав Сергій Стерненко в своєму відео.

Насамкінець перефразую слова Дениса Бігуса: “Російська пропаганда організована, а ми - ні”. Доки так буде, їхня технологія буде ефективною. А щоб так не було, потрібно щоб усі, хто розуміє сутність Шарія, знаходили час та говорили про це - онлайн чи офлайн.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Щоб зробити пожертву щомісячною перейдіть сюди. Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!