Як місцеві тернопільські ЗМІ долучилися до поширення паніки щодо евакуації українців з Уханя

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 8781 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 21/02/2020Дата публікації

Паніка довкола коронавірусу, яка вилилася в ганебне блокування доріг до санаторіїв, де мали розміщувати на карантин евакуйованих з Китаю, виникла з кількох причин. Ми дослідимо їх в циклі публікацій. А сьогодні ми досліджували, що на тлі цих подій публікували тернопільські ЗМІ. Чому тернопільські? Бо протести почалися звідти, щоб згодом перекинутися на інші місцевості України. Наприклад, у Полтаві наш дописувач неодноразово чув: «Дивіться, западенці не пустили, а ми чим хужі».

Досліджувала Юлія Дукач.

Значну лепту внесло телебачення: наприклад, у ТСН навіть заголовки сюжетів мають панічний вигляд. Деякі з них — на межі фейковості, як, скажімо, твердження про повторне зараження вірусом — жодних наукових підтверджень ця інформація не має. Те саме стосується й повідомлення про аномально швидке розповсюдження вірусу. Насправді він поширюється так само, як і попередні схожі віруси, а завдяки драконівським заходам у Китаї кількість нових заражень уже знижується.

Регіональні ж медіа підхопили заданий панічний тон, додаючи до нього місцевий колорит. Припускаємо, що одна з причин таких дій — гонитва за збільшенням відвідуваності.

Паніку підсилювало й те, що влада Зеленського не сформулювала нормального пояснення. Уповноважені на це представники влади не змогли пояснити, що відбувається, чому слід приймати українців з Китаю, які ризики можуть виникнути. Наприклад, судячи з тернопільських новин, місцеві чиновники нічого не знали про плани розмістити у них в області евакуйованих. Або атмосфера у владній вертикалі така, що знали, але боялися самостійно пояснювати громадянам, а вказівок, що говорити, не надійшло.

У ситуаціях на кшталт тієї, що склалась у Тернопільській області в зв’язку з евакуацією українців із Китаю, місцеві видання мають переваги при висвітленні подій. Адже вони — на місці подій, знають ситуацію, можуть швидко відправити репортера на завдання. І описати реальність правдиво.

Але, женучись за сенсаціями, в критичній ситуації чимало місцевих ЗМІ перетворилися на сайти-клікбейти та сприяли поширенню паніки. Хоча завдання відповідальної журналістики полягає зовсім в іншому. Пояснювати широкому загалу малозрозумілі факти і стояти на сторожі суспільних інтересів та моральних цінностей. А цей суспільний інтерес полягав у тому, щоб допомогти українцям, які опинилися в скруті. Про це говорили і моральні авторитети, керівники ПЦУ та УГКЦ.

Ми проаналізували, що писали тернопільські сайти під час інформування про евакуацію українців з міста Ухань та про наміри розмістити їх на двотижневий карантин у санаторії «Медобори» в Тернопільській області.

Для цього ми зібрали всі заголовки публікацій, пов’язаних із коронавірусом або евакуацією, що вийшли на тернопільських новинних сайтах. З 17 до 20 лютого на 23 сайтах (0352.ua, beztaby.te.ua, doba.te.ua, galas.te.ua, gazeta-misto.te.ua, golos.te.ua, infoprostir.te.ua, intb.te.ua, lypa.com.ua, mediator.te.ua, poglyad.te.ua, pressclub.te.ua, proternopil.te.ua, provse.te.ua, slovo.te.ua, tenews.org.ua, terminovo.te.ua, ternograd.te.ua, ternopil.te.ua, ternopoliany.te.ua, tgn.in.ua, tv4.te.ua, zz.te.ua) таких виявилось 249.

Від чуток — до «Тамижтутусіпомремо»

Слід звернути увагу на те, з чого взагалі починається журналістська історія про прибуття евакуйованих до Тернопільської області.

Перші публікації стосувалися того, куди попрямує літак, і спирались лише на внутрішні джерела (що звучить підозріло) видань soroka.ternopil.ua та ternopoliany.te.ua. Далі почалися дзвінки журналістів із запитаннями до обласної адміністрації та поширення новин із підозрами в соціальних мережах. Це залучило до публічного обговорення місцевих політиків.

Обласні чиновники, як виявилось, були не в курсі планів Києва. Наприклад, «Інформацію про прибуття в санаторій «Медобори» евакуйованих з Китаю в ОДА не підтверджують і не спростовують», — написали в poglyad.te.ua.

Після звернень до влади журналісти виконують свою роботу: повідомляють про те, що з'ясували — місцева влада нічого не знає. Така невизначеність сприяє паніці і появі диких чуток.

Але журналісти поширювали й деструктивні та провокативні повідомлення. Наприклад, на сайті terminovo.te.ua вказали, що «Тим часом у соцмережах жителі села повідомляють, що завтра, 18 лютого, збираються під сільською радою у Микулинцях», посилаючись лише на один коментар в мережі Facebook, що набрав 15 реакцій.

А три сайти (gazeta-misto.te.ua, ternopoliany.te.ua, 0352.ua) взагалі напряму публікують статті під заголовком «Завтра на Тернопільщині протестуватимуть проти ввезення в область евакуйованих з Китаю людей».

Що цікаво, на сайті gazeta-misto.te.ua, де був опублікований анонс протестів, спостерігається аномальна кількість переглядів цієї статті. При тому, що середня кількість переглядів інших матеріалів на сайті — близько 1000, про заплановані протести прочитали понад 40 тисяч разів.

Очікувано багато писали про протести, пікети і блокпости. Основним аргументом протестувальників став активно розтиражований журналістами меседж «ми не готові». Мається на увазі неготовність лікарень та лікарів до ймовірної зустрічі з коронавірусом (чого лише вартий заголовок: «Лікарі Тернопільщини тиждень волають, що не готові прийняти людей з можливими ознаками коронавірусу» на сайті ternopoliany.te.ua).

Цей меседж, поширений журналістами, продовжували відтворювати звичайні перехожі, у яких брали інтерв’ю все ті ж самі журналісти задля створення затребуваного глядачами контенту.

Писали й різноманітну інформацію про коронавірус: статистика від ВООЗ, останні дослідження, особливості поширення. Щоправда, інформація про кількість загиблих у світі від вірусу може не тільки залучити потенційних читачів, але й сприяти паніці напередодні евакуації.

Інший спосіб заробити додаткові перегляди — написати про кількість загиблих у Тернопільській області від ускладнень грипу, або про те, скільки інфекційних захворювань було зареєстровано станом на 18-19 лютого. Або навпаки — присвятити матеріал тому, що «тернополяни почали рідше звертатись до лікарів через застуду та грип». Знайшли за 4 дні 13 таких публікацій.

Ну і куди ж без коментарів про стан медичних закладів та без критики медреформи? І це цілком очікувано в ситуації, коли всі сили спрямовані на те, щоб довести, що Тернопільські лікарі та лікарні «не готові», більше того — можуть спричинити поширення епідемії коронавірусу в Україні. Тому й з'являється декілька заголовків на кшталт ««Теперішнє реформування медицини на Тернопільщині — це розвал охорони здоров’я», — Віктор Овчарук». І це лише ті, що з’явились впродовж перших 4 діб.

Ну і, звісно, було опубліковано немало банальних маніпуляцій: «З аптек масово зникають медичні маски», «Коронавірус вже в дорозі — думки людей не враховують», «Паніка на Львівщині…». Не бракувало й дешевого піару / джинси: тернопільські фахівці 19 лютого почали активно проходити навчання «через ускладнену ситуацію щодо коронавірусу в Китаї», а тернопільська обласна рада скликає термінову сесію.

Чи намагались протидіяти панічним настроям?

А от про сам факт наявності паніки, або ж про хибність аргументації панікерів майже ніхто не писав. Лише один заголовок з-поміж 250 засвідчував, що «В Тернополі штучно створюють паніку щодо коронавірусу». Про це написали на ресурсі infoprostir.te.ua. Ще дві статті включали особисту думку блогерів щодо цієї паніки, дві публікації містили коментарі фахівців, одна — інтерв’ю з «соціопсихологом». І ще пара публікацій вийшла зі словами голови УГКЦ про те, що "не таким небезпечним є коронавірус, як вірус зневаги ближнього". Також були спроби висміяти ситуацію за допомогою мемів. Отже, хоч про факт штучно створеної паніки написало лише одне видання, але спроби більш критично подати інформацію про те, що відбувається, робили ще 5 сайтів.

Чому ЗМІ не погребували поширенням паніки?

Причин можна знайти багато. Втім, якщо розміщення проплачених текстів і відвертої джинси, а також низький рівень журналістської грамотності / відповідальності / етики притаманні далеко не всім виданням, то є одна (і, напевне, головна) спільна риса, властива переважній більшості — гонитва за переглядами. Потреба залучати рекламу, продавати паперові тиражі — і загалом потреба триматись на плаву — роблять видання залежними від кількості переглядів, коментарів та інших показників активності читачів. А інциденти на кшталт коронавірусу — це чудовий спосіб урвати шматок уваги у національних ЗМІ. І вони цей шматок урвали.

Скріншот із сайту 0352.ua

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Щоб зробити пожертву щомісячною перейдіть сюди. Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!